У Полтаві провели всеукраїнське інтелектуальне зібрання «Велика історична дискусія: (пере)осмислюючи імперський міф Полтави»
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У експозиційній залі «Козацька держава» державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви» культурна агенція «Терени» влаштувала інтелектуальне зібрання «Велика історична дискусія: (пере)осмислюючи імперський міф Полтави».
Подія зібрала сотню полтавців та гостей міста: взяли участь громадські діячі, представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар, викладачі історичних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету, студенти історичного факультету цього вишу, журналісти, містяни, що небайдужі до проблематики державної політики деколонізації.
Модерував захід Ігор Сердюк — доктор історичних наук, професор, викладач Київської школи економіки. Стержнем зібрання були виступи та відповіді на запитання від провідних українських істориків, спеціалістів з раньомодерної історії України. Спікерами зібрання стали:
- Віктор Горобець — доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України;
- Володимир Маслійчук — доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
- Наталія Старченко — докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України;
- Юрій Волошин — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету.
Вони вели вели мову про новації з досліджень та презентацій історії Полтави і (пост)Гетьманщини, долю культурної спадщини, місцеві ідентичності та міфи, Полтавщину в загальнонаціональному та європейському контексті. Чимало уваги було приділено Полтавському полку Гетьманщини. Порушувалися питання:
- якою є історія Полтави поза міфами;
- як сучасні дослідники переосмислюють спадщину (пост)Гетьманщини;
- що означає це переосмислення для локальної та національної ідентичності;
- що таке імперський міф — як його переосмислювати та трансформувати;
- як працювати з російськими імперськими наративами в науці, музейній справі та публічному просторі.
Наголошувалося, що свого часу в ідентичність Полтави був вмонтований потужний імперський контекст, який домінував над іншими складниками. Цей контекст потребує деконструкції й фахового переосмислення. Йдеться про Полтавську битву та її роль у формуванні російського імперського міфу. Він є одним із найбільших «китів»-підвалин російської псевдоісторичної пропаганди. Цей міф стоїть на одному рівні із іншим імперським – про «Київську Русь як колиску трьох братніх народів» та ін. Попри те, що нас від часів Гетьманщини відділяють майже 4 століття, події, пов’язані з Полтавською битвою і воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та його ім’я лишаються об’єктом міфів та маніпуляцій російсько-імперської пропаганди. 27 червня 1709 року об’єднане військо шведського королівствай Гетьманщини на чолі із Мазепою і кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком зазнало поразки. Армія Московського царства, яке очолював цар Пьотр I (за Тарасом Шевченком: «це той перший, що розпинав нашу Україну») перемогла. Полтавська битва стала одним із ключових чинників трансформації Московського царства в Російську імперію.
Тож Полтава протягом століть у російських історичних традиціях, літературі, науці тощо позиціонується як «місто Петра І і російської військової слави». Для України ж поразка воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи проти московського царя Петра була початком остаточного знищення Гетьманщини та козацьких вольностей. Щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги, Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І в битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності.
Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою. Відома ідея: «Москва — третій Рим, а четвертому не бувати». Вона домінує у свідомості путіна, у кабінеті котрого, як неодноразово повідомляли російські телепропагандисти, висить аж 4 портрети царя Пєтра I. Після відвідування виставки, присвяченої 350-й річниці з дня народження Пєтра I у червні 2022 року кремлівський диктатор путін порівняв себе з ним, а вторгнення в Україну — з Північною війною. Водночас попри намагання імперської пропаганди, повстання Мазепи стало дороговказом для кількох поколінь борців за незалежність України.
Представництво УІНП у Полтаві
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша
